Олейник Светлана (Индустриалка)
«Сумасшедшая любовь (не)нормальных людей» — так обозначили жанр спектакля в театре имени Магара
Словом, из жизненной истории Виктор Попов создал нечто сюрреалистическое. Его постановки всегда интересно смотреть — какой-то сюрприз подготовит режиссер? Это всегда событие.
— Считаю, что эта пьеса — большая удача, — говорит «Индустриалке» Виктор Попов. — Она написана в прошлом году, ее автор Владимир Лидский (Михайлов) — гражданин Киргизии, живет в Израиле. Постановка очень много идет в России, а в Украине это первое прочтение. Мы сделали ее двуязычной. Российские театры, насколько могу судить по роликам, пошли по прямому пути — он действительно зэк, она — действительно дура. Считаю, что в современном театре такие однозначные решения неинтересны. Вообще, это больная тема — брошенные и ненужные, вычеркнутые из социума люди. Они не быдло и не уроды, а нормальные полноценные люди, но, наверное, у кого-то карма такая, у кого-то — обстоятельства. Поэтому мы решили сделать такой не бытовой спектакль. Постарались передать чувство холода, запределье.
В финале пьесы герой приходит в белом фраке, с цветами и — хэппи-энд. Но у нас по-другому, мне кажется что хэппи-энд на такой теме играть рано. Эта драма в обществе на сегодня неразрешима и я думаю, что театр должен быть честным.
В Запорожье показали, как живут и любят в Запределье
…Жизнь актрисы Наталии Зубик совершенно не похожа на жизнь ее героини. Наталья — счастливая супруга и мама. И выглядеть стопроцентной дурочкой, как в пьесе, у нее временами не получается, потому что актриса слишком красива для этой роли и это никак не скроешь.
— Давно мечтала сыграть роль такого плана, — призналась «Индстриалке» Наталья Зубик. — Героиня — человек с ограниченными возможностями, но каждая женщина хочет верить в прекрасное, в то, что рядом с ней идеальный мужчина и сама идеализирует его.
На вопрос, что стало самым трудным в работе над ролью, актриса ответила:
— Психологически было очень сложно сыграть искреннюю веру этому мужчине, с помощью которой моя героиня и создавала его.
Кілька миттєвостей щастя – хіба цього замало?!
Валерія Євгеньєва
Подія! У Запорізькому академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. В. Магара – справжня мистецька подія!
В люди вийшла вистава «Позамежжя» режисера -постановника заслуженого діяча мистецтв України Віктора Попова за п’єсою сучасного драматурга Володимира Лідського «Дурненька та зек». Її грають на малій сцені. Втім, за задумом режисера саме цей так званий «малий» формат перетворює на перший погляд банальну життєву історію про інтрижку звичайного волоцюги, який щойно звільнився із буцегарні (актор Євген Козьмик) , із божевільною 40-ка річною жінкою (актриса Наталя Зубик) на справжній гімн позамежному коханню.
Тут все – позамежне. Герої – з-за межі «кола нормальних людей». Ситуації – за межами соціальних умовностей і навіть поза простором і часом. Та напевне відбувається якась магія, бо раптом глядач поза межею власної волі починає включатися у процес сценічного дійства і впізнавати в дійових особах себе самого, свої радощі і печалі, свої злети і падіння, і врешті здійснює власний прорив у своє позамежжя.
Магічності дійству надають відповідне художнє рішення з оформлення сцени прозорими плівками, це створює ефект скла як межі , за якою відбуваються події, вириваються почуття (художник-постановник Наталія Мацук), з відповідного освітлення і відеопроекції ( художник Геннадій Лещенко). Картину вдало доповнює звукове - музичне і шумове оформлення (Віктор Попов). Найбільше ж захоплюють і буквально чарують «великі плани» головних героїв: їх обличчя настільки наближені, що, здається, можна побачити кожну зморшку, відчути кожну емоцію. І от вже, мовляв, «маргінальні елементи» розчиняються у вирі захоплюючих почуттів, а натомість прориваються їх чисті, незаплямовані умовностями, здатні на позамежне кохання душі.
Їм випало щастя лише на кілька миттєвостей. Та все ж вони були щасливі, позамежно щасливі. І хіба цього їм замало?
Вони чекали все життя і заплатили свою найдорожчу ціну, - коментує виставу її режисер Віктор Попов. – На сцені все як у житті – сама правда. В цьому і полягає весь секрет.