Олег ВЕРГЕЛІС

Прем’єра нової вистави на сцені театру-лабораторії VIE (Запоріжжя), це вистава з подальшим обговоренням під назвою
«Міністерство освіти та науки України» за п’єсою Анастасії Косодій
Жанр вистави – "розмови у присутності комп’ютера",
вікові обмеження – 16+Після вистави, кажуть у театрі, глядачі зможуть обговорити побачене, почуте та нафантазоване сспільно з учасниками постановки.У ролях:
Мандрівник у часі Х, Микола Хвильовий, Ваня – Павло Неброєв
Мандрівник у часі Y, Комп’ютер – Ольга Донік
Коротка анотація вистави з віртуальним відлунням:далеке майбутнє, 2075 рік, в Україні вже винайшли машину часу, Донбас УЖЕ перетворений на аграрний регіон. Агроном Ваня одружений з мандрівницею у часі Тетяною – вона досліджує українське минуле, поки Ваня вирощує буряки в Луганській області. Одного дня Таня не повертається з подорожі у часі, і Ваня починає її шукати посеред темного лісу української історії...
Таку інформацію про нову виставу я щойно тримав з Запоріжжя, з острова Хортиця у межах своєї традиційної мережевої рубрики "Театр у хроніках війни".
Важливо і показово, що люди українського театру (не тільки з центру) прагнуть донести інформацію про свої теперішні сценічні роботи, про те, що попри всі негаразди воєнного часу, театр живий і буде вічно жити, бо в серці має те, що не вмирає (вибачте за лобовий парафраз на тему класики).
Запорізький театр VIE знаходиться в самому серці історичної мальовничої перлини України - - на острові Хортиця. Подалі від промислового диму, що часто оповивав місто у періоди промислового буму (не знаю, правда,, як там зараз з промисловим бумом бо іншого диму і так вистачає).
На цьому острові і в цьому театрі крайній раз пощастило бути ще 2006 року у межах театрального фестивалю "Золота Хортиця" , який організовував театр VIE та його тодішній керівник Віктор Васильович Попов, людина інтелігента, людина зі світлого боку мистецтва Театру. . На той період запорізький фестиваль виглядав круто і презентабельно. У програмі - - львівський театр Леся Курбаса зі своїм тодішнім хітом "Очікуючи на Годо" Беккета у постановці Олексія Кравчука, а ще був Влад Троїцький з "Містичною Україною" , а ще був сам КЛІМ, а ще сама Наталія Половинка, а також гості з Білорусі та інших країн. Пам'ятаю, після деяких вистав нам було що довго обговорювати з Неллі Миколаївною Корнієнко, (як експертам фестивалю) .
Запорізький театр, назва якого дослівно перекладається, як "Життя" почав формуватися ще 1991 року, а приміщення на Хортиці отримав 1997 року (зал на 100 місць), театр пережив чимало за останні часи - - змінювалися і керівники театру і очільники регіону - - а театр жив собі далі, згідно своїй назві. Віктор Васильович Попов, завдяки якому цей театр і піднявся на ноги, нині працює у Кам'янському, ставить там вистави. Керівником запорізького театру VIE нині є актор Ростислав Вадимович Анасійчук, якому бажаю тільки успіхів на відповідальній керівній посаді. Через зрозумілі обставини теперішнього часу цей театр на Хортиці майже три місяці не працював. У театрі були облаштовані укриття та майстерня для виготовлення маскувальних сіток. Таким чином, "Міністерство освіти та науки Украіни" у червні-- перша вистава театру VIE у нинішньому важкому воєнно-театральному сезоні. Актори Неброєв та Донік у цій виставі взяли на себе також ролі режисера та художника. Все правильно:" Життя" (у вигляді назви театру і у вигляді самого Життя) таки має перемагати морок та ентропію теперішнього часу.