Ірина Голіздра (life.pravda.com.ua)
Німецький драматург Бертольд Брехт задумав свою п'єсу у 1935 році, в Америці, у вимушеній еміграції. Коли він закінчив п'єсу у 1941, то вже нацизм вбивав мільйони людей – йшла війна у Європі.
"Кар'єра Артура Уї, яку можна було спинити" – це сатиричний антифашистський памфлет на Гітлера та його поплічників, у брехтівських героїв були реальні історичні прототипи. У співставленні гротеску і документа, проводячи паралелі між історією Артуро Уї та історією сходження Гітлера, Брехт трактував нацистського вождя як чикагського гангстера. Він яскравими пародійними засобами розвінчував нацистський міф, викривав сутність цього феномену, висміював тирана.
На українській сцені режисер Дмитро Богомазов апелює до сьогоднішніх трагічних подій в Україні, сатирично висміюючи потворного диктатора країни-агресорки, не змінюючи імен або географічних назв у тексті. Величезна декорація корабля, який у фіналі йде у відомому напрямку, прямо вказує на паралель з реальністю.
Події у виставі відбуваються в 1930-ті в Чикаго, а головний герой – молодий гангстер – Артур Уї у виконані Віталія Ажнова (у іншому складі – Іван Шаран), але для глядача асоціації з російським диктатором очевидні.
Зігнутий, з перекаляно-боязливою інтонацією Уї перетворюється у охайного, але жорстокого і лицемірного тирана, для якого людське життя і чесність не вартує нічогісінько. Бандит Уї, який маніпулюючи і цинічно використовуючи людей, вбиває всіх, хто йому заважає, захоплює владу.
З насмішкою і елементами стьобу режисер зображує всіх, хто підтримує тирана, тим самим акцентуючи приреченість цієї "влади". Експресивність посилюється музичним оформленням, завдяки живому музичному виконанню. Тексти пісень написав Михайло Кукуюк, який грає роль оповісника у виставі
Вистава "Кар'єра Артура Уї, яку можна було спинити" – рефлексія на сьогодення, котру глядач сприймає обнадійливу "пігулку" крізь пародію.