Театрально-концертний КиївТеатрально-концертний Київ
Від п’єси Альбера Камю про імператора Калігулу нас віддаляє майже вісім десятиліть (повна версія тексту п’єси з’явилася 1944 року).
Від постаті історичного персонажа Калігули нас віддаляють цілі тисячоліття: імператора убили заколотники 24 січня 41 року, коли імператору було всього 28 років і майже половина світу була у нього в долонях. Яким він міг би бути у нашій сценічній версії на основі п’єси Нобелівського лауреата, драматурга, прозаїка і філософа Альбера Камю? Якраз і шукаємо відповідь на це запитання, долаючи творчі сумніви, стереотипи масової культури про відомого римського імператора.
Роботу над «Калігулою» ми розпочали в Національному театрі імені Івана Франка ще до повномасштабного воєнного вторгнення Росіі в Україну. Відразу після такого вторгнення мене постійно ятрили внутрішні сумніви: чи на часі ця п’єса про римського імператора саме сьогодні, чи не випаде ця історія з нашого теперішнього напруженого хронологічного контексту, контексту страшної війни. Згодом, спілкуючись з колегами на тему цього твору, дійшли висновку, що і сам автор, Альбер Камю, так само ятрив себе внутрішніми сумнівами: чи доречний його «Калігула» у час, коли в Європі триває Друга світова війна? Подібні авторські сум’яття розтягнули у Камю роботу над його «Калігулою» майже на десятиліття, допоки текст п’єси з’ явився друком у паризькому видавництві «Галлімар» 1944 року.
Специфіка сценічної роботи над авторським текстом у тому, аби розгадати приховані авторські таємниці та підтекст у п’єсі, зламати певні авторські «коди», щоб відкрити двері у світ імператора-диктатора Калігули та його найближчого оточення.
Отже, декілька слів про важливих персонажів майбутньої вистави «Калігула».
Кассій Херея – офіцер преторіанськоі гвардіі часів правління імператора Калігули. Херея очолив заколот та організував убивство імператора, за що згодом і сам був страчений Клавдієм (дядьком Калігули та його наступником на престолі) . У п’єсі Херея проходить шлях від щирого сипатика імператора до його запеклого свідомого ворога, що прагне разом з Калігулою викорінити ЗЛО не тільки у римській імперії, а, очевидно і в цілому світі , бо для Херея божевільний та розбещений убивець-політик Калігула і є втіленням абсолютного ЗЛА.
Грають: Дмитро Рибалевський, Роман Ясіновський.
Якщо говорити про персонажів, які є у нашій виставі, то це здебільшого найближче оточення імператора Калігули. Вони є свідками прийняття диктатором божевільних рішень, що призводять до загибелі людей. Можна назвати їх і співучасниками, і заручниками, тут Камю дає можливість на власне трактування.
Гелікон – фактично раб Калігули. Оскільки суттєвих згадок у світовій історії довкола нього не існує, то тут і виникає багато питань. Коли довкола історичних особистостей виникає такий собі Гелікон, то це іноді плутає, але і дає різні варіації подальшого сценічного рішення. У нас триває постійний пошук значення та місіі цього героя. У виставі виникло рішення, щоб роль Гелікона грала жінка, як мати імператора, як його найкращій друг. Тобто у нашій сценічній історії Гелікон – відданий слуга імператора, можна сказати, що він є і радником імператора, бо тільки з Геліоном імператор може щиро говорити про місяць на небі. Тому в результаті і помирає цей Гелікон не від рук Калігули, а помирає він разом з ним, як його вірний раб.
Грають: Людмила Смородіна, Олена Хохлаткіна.
Мілонія Кезонія – остання, четверта дружина імператора Гая Цезаря Юлія Калігули, мати його єдиної доньки. Кезонія убита в Римі 24 січня 41 року. Це дуже важлива жінка в сценічній історії про імператора. Взагалі , Калігула і жінки – окрема тема, тому у нас Кезонія і стає «провідником» у цьому напрямку. Вона – його колишня коханка, старша за нього, саме до неї імператор-диктатор повертається після смерті Сестри Друзіли, і згодом Кезонія постійно йде за Калігулою, адже жінка поруч з тираном відіграє важливу роль: на цьому мотиві акцентує увагу і сам Альбер Камю. Кезонія розуміє ціну свого зв’язку з імператором , тому одночасно страх і любов до Калігули керують її поведінкою, хоча з приводу любові і можна посперечатися: яка вона є і що насправді відчуває Кезонія ще треба відчути актрисам, треба прийти до цього розуміння, аби глибше розкрити Кезонію.
Грають: Ксенія Баша, Тетяна Міхіна.
Сціпіон – друг імператора. Калігула вбиває його батька і їх відносини зі Сціпіоном стають на певні терези. Сціпіон проходить шлях від ненависті до любові і навпаки. Цей герой, можна і так сказати, іноді веде подвійну гру, але іноді навіть сам цього не усвідомлює, тому іноді його настрій важко упіймати і зрозуміти.
Грають: Акмал Гурезов, Олександр Печериця
Взагалі поки що важко говорити вичерпно та об’ємно про персонажів «Калігули», адже вистава на стадії творення, а в процесі іноді різко змінюються акценти і трактовки. Лише зробивши фінальні сцени та зібравши виставу можна обережно говорити, якими є у нас персонажі римської імперіі, і чого вони прагнули: лише після прем’ эри можна спробувати зрозуміти їх біль, їхні мотивації, їхню поведінку.
Калігула – римський імператор з династії Юліів-Клавдіів, Гай Юлій Цезар Август Германій, убитий заколотниками 24 січня 41 р. н. е. Калігула, як багатошаровий герой, інколи на межі божевілля, інколи його беруть у полон філософські та романтичні настрої і він, як диктатор, що має абсолютну владу, бажає усім підлеглим абсолютної свободи, за яку дехто і платить своім життям через примхи та галюцинаціі тирана. У процесі репетицій образ імператора-диктатора знаходиться ніби в тумані – у сенсі розуміння його дій, мотивацій та його вчинків, але саме творчий процес і дає можливість ясніше розгледіти цей непростий образ. І спробувати зрозуміти: до якої межі божевілля може довести політика (у нашому сюжеті – імператора) «абсолютна влада», про яку казав ще сам Камю. Холоднокровний убивця чи божевільний політик-ідеаліст, зіпсоване безмежною владою дитя чи неадекватний заручник скажених політичних обставин, коли політик отримує безмежну владу і випробовує усі злочинні механізми, аби цю владу утримати у власних руках? І такі думки виникають, коли говоримо з акторами про суперечливу трагічну історичну постать імператора Калігули.
Грають: Віталій Ажнов, Олександр Рудинський.
Іван УРИВСЬКИЙ
Імена в афіші «Калігули» :
Петро Богомазов – художник-сценограф
Тетяна Овсійчук – художник костюмів
Олександр Кришталь – звукорежисер вистави
Ярослав Марчук – художник по світлу
Іван Уривський – режисер-постановник, автор музичного рішення