Андрій Лисенко
Прем'єру вистави відвідав фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко
П'єса "Безталанна" — найпопулярніший драматичний твір одного із засновників українського професійного театру, актора, режисера, драматурга Івана Карпенка-Карого. І не лише його, а й усієї національної спадщини в цілому. В центрі оповіді любовний трикутник: Варка-Гнат-Софія. Їхні взаємини становлять головну сюжетну лінію драми.
Проте автор пропонує непростий, а більш глибинний варіант осмислення та занурення у вічну категорію — Кохання, Любов, що даруються лише обраним. Вона буде існувати доти, доки існує Життя, Людство, Світ. Як, ненароком? Не подумавши? Жартома? Чи з ревнощів? Кинуте слівце, фраза як іскра, що провокує полум"я, здатна знищити все живе: людські взаємини, добро, любов, красу, безліч тих чеснот, що роблять людину людиною.
При всій ліричності, ніжності оповіді автор з педантичною скрупульозністю психолога досліджує найскладніше — еволюцію перетворення Кохання, Любові, Жертовності, яка їх супроводжує, на Пристрасть, Жагу, Ненависть.
Жага стає шаленою і пробуджує Фатум, чия ненаситність потребує якомога більше жертв. Його ненажерливість зростає щохвилини і йому вже замало лише коханців, які не відчувають, не бажають чи не в змозі збагнути власного містичного перетворення з людини на ненаситну потвору, засліплену власними емоціями та жагою володарювання.
Жерло Фатуму, як вир затягує у свою страшну пастку всіх, хто стає на заваді, знищує, випалює душі та почуття. І коли виникає порожнеча, головний герой Гнат прозріває зі словами: "Я ненароком, з серця..."