Тамара Трунова
Вкотре хочу і вкотре не можу промовчати.
Мені здається, що, в цьому моменті, виникає ризик переплутати конфлікт інтересів з перетином професійних ролей. Ситуація відкриває два можливі шляхи: скотитися або в моралізаторство, або в утопію. Конфлікт інтересів виникає не тоді, коли критикиня має інший досвід, а тоді, коли вона його приховує або використовує позицію критикині, як інструмент просування власних інституційних інтересів. Проблема не в тому, що критикиня ставить вистави чи працює в театрі. Проблема - коли вона/він пише так, ніби не має до цього жодного стосунку, а тому - відповідальності. У невеликому полі (а українське культурне поле саме таке) чиста зовнішня позиція - абсолютний міф. Якщо ми справді наполягаємо на «критиці поза процесом», то мусимо чесно визнати: такого суб’єкта майже не існує. А якщо і існує, то часто за рахунок поверхневості, дистанції та відсутності реального знання, як функціонує індустрія. Критикиня, яка була всередині, не автоматично стає упередженою. Але вона, нащастя, втрачає право на вдавану невинність. Натомість, вона має набути іншого обов’язку прозорості. Афіліації мають бути названі. Контексти проговорені. Оптика артикульована. І ще одна річ, яку варто назвати: критика це не моральний суд і не трибуна чеснот. Це інтелектуальна робота з позицією, аргументацією і відповідальністю за власний погляд. Якщо ж є намір вичищати поле, надаючи право писати лише тим, хто ніколи ніде не працював, ні з ким не співпрацював і жодного разу не ризикнув - отримаємо не етичну критику, а безпечну, стерильну й нерелевантну. І головне: брак критики не вирішується заборонами чи обмеженнями. Він вирішується вимогами до якості, мислення й відповідальності. Я працюю театр 18 років. За цей період мала можливість споглядати таку мапу заангажованості, очевидних і неназваних конфліктів інтересів, необ'єктивності, фінансової залежності (перебування критиків на ставках в театрах) та емоційної привʼязаності «критиків» до творців, що диво дивовижне , для мене, мати легальну можливість писати цю відповідь))).
Настав час назвати катастрофу.
