yabl.ua/

Богдан Панкрухін

По-справжньому хороші спектаклі — це ті, що дарують глядачам не лише розвагу на вечір, а й змушують думати, аналізувати, переживати все, що відбувається на сцені. Так, театральний режисер Дмитро Богомазов завжди талановито поєднує красу та філософію. Однією із його кращих вистав є "Життя попереду" в театрі на лівому березі Дніпра. Ми радимо вам відклаcти всі справи та щонайшвидше її відвідати!

Це історія про маленького арабського сироту Момо, що живе у притулку старої єврейської повії Мадам Рози. Жінка жорстока до всіх дітей, але насправді вона їх по-своєму дуже любить, особливо головного героя. Хлопчик тим часом мріє знайти собі справжню маму, яка піклуватиметься про нього. Світ цього малого жорстокий і холодний. Та коли ти дитина, то можна втекти від сумної реальності до власного всесвіту, правда ж?

Хлопчика Момо у виставі грає талановита акторка Оксана Жданова. Складно навіть уявити, як довго вона працювала над образом, щоб стерти межу між молодою жінкою та знедоленим сиротою. І це змушує повірити у персонажа на сцені. Жданова грає настільки впевнено, що малого буквально стає шкода, хочеться піклуватися про нього та, врешті-решт, стати тою мамою, про яку він так мріє! Не менше вражає на сцені і народний артист Лев Сомов, який зіграв стару жінку Мадам Розу. У кожному його слові, русі, вчинку відчувається жахливе минуле зломленої та нещасної бабці.

У виставі багато кумедних сцен: наприклад, коли Момо потрапляє на студію звукозапису, де дублюють кіно. Є і моменти, які змусять плакати кожного. І хоч це розповідь про дитину, її цільова аудиторія — свідомі та розумні люди, які вміють чути те, що говорить їм автор.

У "Житті попереду" використано дуже багато "фірмових" прийомів Дмитра Богомазова, які вдало доповнюють атмосферу цієї похмурої історії. Сумні клоуни на сцені підкреслюють вигаданий світ Момо, що уже став частиною реальності. Між справжнім та вигаданим складно побачити межу, і в цьому головна магія режисури та історії.

А музичні номери у виставі створюють таку атмосферу, ніби це першокласний мюзикл в якомусь Лондоні, а не Київ. І якщо саму історію складно сприймати кілька разів поспіль, то музика у виконанні талановитих акторів змусить вас повернутись на "Життя попереду" не один раз.

"Життя попереду" — це сумна, але потрібна ода дитинству кожного з нас. Вона змушує пригадати ті безтурботні часи, коли від будь-яких проблем та труднощів можна було втекти у невідомому напрямку своїх фантазій, і кожна така втеча могла перетворитися на справжню захопливу пригоду. Вистава говорить з глядачем дуже важливі теми, хоч і вустами маленького наївного хлопчика, який лише мріє бути потрібним комусь.