Vogue.ua. Ольга Шило
У Києві відкрилася нова сцена Театру на Подолі.
Театр на Подолі починався ще зі старої будівлі за адресою Андріївський узвіз, 20б. Тоді проектом займалося місто і приміщення планувалося за всіма старими стереотипами: з колонадою, фонтаном та вензелями. Проте процес зупинився через брак коштів, і будівля близько шести років стояла незавершеною. В 2014-му році меценати виділили бюджет на будівництво нового театру. Автором проекту став архітектор Олег Дроздов.
Театр на Подолі починається з фойє. Інтер’єр виконано в стилі лофт: сірі бетонні колони, стіни насичено-синього кольору та мінімалізм у меблях.
Ще на стадії розробки фойє замислювалось як додатковий театральний простір, де можна проводити виставки, майстер-класи та презентації. Тому поверхня стін вкрита спеціальними акустичними панелями, які вбирають звук, а стеля обладнана звуковою та світловою апаратурою.
“Одна з наших концепцій - це театр без обличчя. Ніщо не має нав’язувати якісь передчуття чи здогадки”
Одне з гасел, яке сформувалось впродовж будівництва - це “Театр для всіх”.
“В Києві дуже мало майданчиків, куди можуть приїхати люди на візках і це велика проблема,” - говорить наш екскурсовод, режисер театру Олександр Фоменко, підводячи до ліфту. Зараз це перший інклюзивний театр в Україні повністю оснащений для людей з інвалідністю, вадами зору та слуху.
Пристосування зроблені і для глядачів з вадами зору - по всьому театру розклеєні яскраві наліпки на сходах та поручнях. Для перегляду вистави створюється спеціальний звукоряд з коментарями усього, що відбувається на сцені.
Ще в холі ми чуємо звуки та вриваємось в розпал репетиції. В залі режисер Валентин Козьменко-Делінде з акторами репетирує виставу “Яма” за повістю Купріна. Поки фотограф знімає сцену та її облаштування, Олександр пошепки хвалиться пультом для світла: “З нього керуються не тільки софіти та проектори, але й усеможливі спецефекти, такі як дощ чи сніг. Сніг, до речі, робиться не з паперу, а зі спеціального розчину гліцерину, який миттєво тане”.
Сцена Театру на Подолі - найбільш функціональна в Україні, тому все технічне начиння - це розкіш та гордість театру. Так, зала, розрахована на 280 місць, має унікальну акустику, завдяки дерев’яним панелям, встановленим під кутом для правильного розсіювання звуку.
Доки актори на репетиції, потайки заходимо в одну з гримерок. Там стоїть з десяток столів для гриму, конструкцію яких вигадав Віталій Малахов (засновник та художній керівник Театру на Подолі). Всередині багато секторів та шухляд, куди можна скласти грим та аксесуари. Окремої уваги заслуговує дзеркало з підсвіткою. Кількість люменів в них повністю відповідає освітленню на сцені. Така точність потрібна, щоб актор чітко розумів як наносити грим і як він в ньому буде виглядати на сцені.
За одну мить ми опиняємось в невеликому внутрішньому дворику. Олександр розповідає, що театр планує зробити його громадським майданчиком, де в теплу пору року будуть проводитись читання та мистецькі зустрічі. Цей дворик повністю відрізаний від міста - зверху його оточують лише дерева та Лиса гора.
“Архітектура театру не вигадана на пустому місці, а взята з концепції Подолу. Якщо придивитись, то будівля починає гратись з контекстом Андріївського"
Зараз в Театрі на Подолі триває 31-й театральний сезон. Переносяться та відновлюються старі вистави, плануються прем’єри та запрошуються режисери. В січні вийшла вистава Стаса Жиркова “Дівчинка з ведмедиком, або Неповнолітня...”, яка стала першою прем’єрою нового театру. В основу ліг однойменний роман В. Домонтовича про вчителя та ученицю, написаний за 27 років до набоківської “Лоліти”. Весною відбудеться прем'ра нової вистави Влада Троїцького; будуть водити екскурсії у формі імерсивного театру, проводитимуться мистецькі заходи та фестивалі.