Людмила Пуляєва
Режисер вистави Rostislav Derzhypilskyy назвав її утопічною кУмедією і стверджує, що вистава - про відродження втраченого. А ще - це глибинна історія про колоніяльні травми українців на основі відомої соціально-побутової повісті Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я".
Після закінчення вистави Ірма Вітовська (співавторка ідеї та виконавиця ролі Марусі) розказала, що фото із зображенням ікони кінця XVIII століття "Мадонна з грушею" побачила кілька років тому і зрозуміла, що цей образ може стати частиною "Кайдашевої сім'ї" на театральній сцені. До слова, оригінал ікони зник, але копію відтворив реставратор Валерій Твердохліб. Саме вона демонструється над сценою час від часу впродовж вистави.
До постановки залучили також легендарний гурт "Хорея козацька", який перебуває на сцені впродовж усього дійства, виконуючи в контексті певних епізодів вистави свої пісні.
Зірковий акторський склад вкупі з "Хореєю козацькою" - то запорука аншлагів. Судіть самі. Oleksiy Gnatkovskiy (Омелько Кайдаш), Ірма Вітовська-Ванца (Маруся Кайдашиха), Юрій Вихованець (Карпо), Мирослава Полатайко (Мотря), #Любомир_Валівоць (Лаврін), Mariia Stopnyk (Мелашка), Olya Komanovska (Палажка).
Цікаве режисерське рішення зробити Омелька набожним художником, який не може побороти свою пристрасть до алкоголю, і який повністю підкоряється владній дружині. А Маруся Кайдашиха стала швачкою (під кінець вистави в родині Кайдашів уже три швейні машинки - невістки теж почали "строчити"). Кумедно обіграні три погруддя-манекени - такі собі клони Кайдашихи, щоб усі думали, що вона вдома, коли та вибирається в шинок. А пісні "Вже осінь прийшла у мій сад", "Берег любові" та "Липи цвітуть" - то ще окрема історія в цій кУмедії.
Словом, можна багато розповідати, але краще все-таки подивитися. Незмінне і щире "браво!" - то найменше, що висловлює емоції після перегляду вистави.